Я, Сахарик Тетяна Степанівна, вчитель зарубіжної літератури Лошнівської загальноосвітньої школи розпочинаю розповідь про себе.Мені не так вже мало, але ще зовсім небагато і, надіюся, що моя розповідь буде звучати ще довго.Книги для мене - найкращі друзі. Люблю читати Коеля, Достоєвського, Діккенса, Портер, Сетона-Томпсона, захоплююсь поезією Висоцького, Гейне, Ліни Костенко, Сергія Єсеніна, Тараса Шевченка , Лесі Українки.
Я люблю цю жовто - блакитну країну, де народилася і живу, люблю травичку, яку, ніби хустинку, кинув на землю БОГ , захоплююся своїм народом і горджуся ним. Я- вірна українка.СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА! Я знаю, що у світі немає нічого величнішого від БОГА, вірю в нього і кожний свій день розпочинаю молитвою оптинських старців.
Я люблю свою роботу, пишаюся своїми учнями і дуже хочу, щоб вони були хорошими людьми, мали власну думку, виростали справжніми патріотами, розвивали свій креатив. Я піклуюся про свою душу і тіло, обожнюю Бруно Ферреро, веду здоровий спосіб життя, цікавлюся народною медициною. У мене вища кваліфікаційна категорія, педагогічне звання "старший вчитель". На уроках зарубіжної літератури у мене панує свобода учнівської думки.І вона мусить панувати,адже я готую до самостійного життя свобідних громадян.У незалежній,вільній державі мають жити люди з вільним летом думки,з власними поглядами,які люблять літературу як одне з виявлень свободи слова.
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити